Good afternoon, friends! Today I will speak English with you. English is my first foreign language, I had been studying it at school for ten years and I keep on learning it at university. But before I started learning this language at school, my late father had taught me some English words and phrases when I was four years old. I even have a video of me saying in English phrases like "My name is Sergey", "I am four years old" and so on.
But I forgot to introduce myself. Well, let's do it. As I have already said, my name is Sergey. I am eighteen years old, I am a student at the Ural Federal University. I live in Yekaterinburg, Russia. My family is very small, it consists of two people: me and my mother. Also we have a cat. His name is Ryzhik. It is a popular name for orange cats in Russia. This name derives from the adjective meaning "orange in colour". Ryzhik is young, he is just one year old.
I wish to talk about foreign languages. You have probably guessed that my mother tongue is Russian. My first foreign language is English. French could be my second foreign language, since French language is taught in our school from the fifth form until the ninth form. However, there was only one lesson of French per week. Moreover, lessons were on Saturdays. Not everybody attends school on Saturday. In my opinion, it is impossible to learn a language if you study just once a week. So I did not succeed. Although, frankly speaking, I still remember how to conjugate French verbs of the first group (or conjugation) in present tense, one of the past and one of the future tenses.
At the age of sixteen I finally realized that knowledge of just one foreign language is insufficient to me. So I started learning Ukrainian. Why namely Ukrainian? There are some reasons for that. Firstly. I have relatives who live in Ukraine – for example, my cousins. Secondly, both Ukrainian and Russian languages belong to the Slavic branch of the Indo-European family. This is why Ukrainian is an easy language for Russians – for instance, the case system is almost the same. Ukrainian has just one case more than Russian – this is a vocative case, but it is not difficult to deal with it. I have to say that after two-years of self-study I am still not very good at Ukrainian. However, I am capable to communicate in it. I can even think in this language! Interesting fact: Ukrainian is the only language which I have ever talked to a foreigner in. This foreigner was my cousin who visited Yekaterinburg an year ago for one day. He praised me but said that I paid too much attention to the grammar. He didn't say if my pronunciation was good, but my Ukrainian relatives said I spoke as if I were born in Western Ukraine. I appreciate this praise but, frankly speaking, it is hard to believe them.
I did not stop learning Ukrainian – heaven forbid! But I decided to focus on other foreign languages. After Ukrainian, I started learning Bulgarian. Bulgarian is a unique Slavic language – it is almost the only Slavic language to have no cases at all. Furthermore, Bulgarian has a complex sistem of tenses, just like in French or Spanish. It is also unusual for languages of the Slavonic group, which have just one present, one future and one past tense (most of Slavic languages also have a pluperfect tense, but this tense is not commonly used in modern Slavic languages. Russian has no pluperfect at all). I have been studying Bulgarian for a long time, but my Bulgarian (like all the other foreign languages except English and Ukrainian) is bad – although I do know how to conjugate Bulgarian verbs (it is the most complex and probably the most important part of Bulgarian grammar), I am unable to speak Bulgarian with confidence.
I am also learning Slovene – it is one of the few languages in the world to have dual number, Czech, Norwegian, Lithuanian, Spanish and German. I am really interested in learning foreign languages, so I will probably learn some other languages in future.
Goodbye!

Доброго дня, шановні друзі! Сьогодні я розмовлятиму з вами українською. Українська - моя друга іноземна мова та перша, яку я вивчаю самостійно. Як я вже сказав англійською мовою, мене звуть Сергій, мені вісімнадцять років. Зараз я студент Уральського Федерального університету. Я мешкаю в Єкатеринбурзі з мамою в доволі великій квартирі з трьома кімнатами. Також із нами живе кіт, кота звуть Рижик, оскільки його волосся помаранчевого кольору.
Я розпочав вивчати українську мову, коли я був учнем десятого класу. Але перед тим, як я почав вивчати цю чудову мову, я вже був знав багато українських слів та висловів, тому що я маю родичів, які мешкають в Україні, наприклад, брата в перших та сестру в перших. Вони старші за мене — брат у перших народився тисяча дев'ятьсот вісімдесят третього року, а сестра в перших — тисяча дев'ятьсот вісімдесят шостого року.
Я вже сказав, що українську я вивчаю самостійно. Але ця мова не дуже важка для росіян, бо обидві наші мови належать до слов'янської родини мов, окрім цього, вони східнослов'янські. Саме тому вони дуже схожі. Проте різниця між російською й українсько мовами, звичайно, існує. Наприклад, російська мова має тільки шість відмінків, а українська має сьомий, кличний відмінок. Моя рідна мова має три відміни, а в українській є четверта. Російська, на відміну від української, має скорочені прикметники. Українській мові властиві відсутні в російській мові безособові форми на -но, -то, наприклад, Книгу написано, але не властиві дієприкметники. Звісно, я можу далі розповідати про різницю між російською та українсько мовою, але я хотів би розповісти про свій досвід вивчення української.
На щастя, у двадцять першім столітті можна вивчити майже будь-яку мову світу. Я знайшов у Інтернеті довідник із української граматики та користувався ним, вивчаючи українську. Саме так українська мова стала моєю другою іноземною мовою та першою, якої я навчився самостійно. Хоча, якби я не навчався самостійно англійської мови, читаючи англійськомовні сайти, мені здається, що я би не міг добре розмовляти зараз найпопулярнішою мовою світу.
До речі, я ніколи не спілкувався з іноземцями англійською мовою, проте спілкувався українською з братом у перших, коли він відвідав наше місто рік тому. Йому сподобалося те, що я здатний розмовляти українською.
Я можу спілкуватися двома іноземними мовами, але мені цього не вистачає. Тому я вирішив вивчати інші мови. Третьою мовою, якою я здатний спілкуватися, може стати болгарська. Я обрав цю мову, тому що це єдина слов'янська мова, що не має відмінків (щоправда, особові займенники в болгарській мові змінюються за відмінками: вони мають форми давального та знахідного відмінків). Проте болгарська, на відміну від інших слов'янських мов, має багато часів, як французька або іспанська. Болгарська мова зберегла всі чотири минулих часи, що існували в давньоруській мові.
Крім болгарської, я також вивчаю багато іноземних мов, наприклад, словенську, тому що ця мова має двоїну. Незважаючи на це, вона не дуже важка для слов'ян. Також я вивчаю норвезьку, чеську, литовську, іспанську та німецьку мови.
До побачення.

Добър ден! Днес аз ще се опитам да говоря български с вас. За съжаление, аз все още не мога да говоря този език добре, обаче аз ще се опитам, понеже български
език много ми харесва. Макар, разбира се, бих искал да говоря български по-добре.
Казвам се Сергей, на осемнайсет години съм, живея с майката в големия апартамент с три стаи. Освен майката, имам бабичка. Тя е майка на моя баща. За съжаление,
загубих баща си преди два месеца. В първата стая майката ми спи, в другата стая аз спя, във всекидневна стая никой не спи. По-рано баща ми спеше там.
Имаме котка. Котката казва се Рижик, понеже той е оранжев. Той е на една година.
Аз вече съм казал на английски и украински езици, че много обичам да изучавам чужди езици. Родният ми език, разбира се, е руски. Първият чужди език, който аз
говоря, е английски. Баща ми искаше да говоря английски добре, затова когато бях на четири години, аз вече бях познавал няколко английски думите, например,
"Казвам се Сергей" и "На четири години съм". Може би, затова аз говоря английски доста добре, макар, честно казано, не обичам този език. Нямах проблемите с
английския език в училището си. Обаче, макар аз говоря английски език, аз понякога не мога да го разбера.
Френски би могъл да стане втори чужди език, който аз говоря, понеже имах часове по френския език в училището. Но часовете бяха само в събота. Вие, навярно,
знаете, че не всички ученици ходят на училище в събота. Затова аз още не мога да говоря френски, макар познавам, например, спрежение на глаголи от първо
спрежение.
Втори чужди език, който аз говоря, стана украински. Исках да го изучавам, понеже, например, братовчед и братовчедка ми живеят в Украйна. Между другото, те вече
имат семейства. Братовчедът е женен и има дъщеря. Братовчедка е омъжена и също има дъщеря. Украинският език е доста лесен за руснаци. Аз вече съм говорил украински с братовчеда си. Мисля, че той хареса моите познания.
Макар аз говоря два чужди езика, струва ми се, че бих могъл да изучавам други чужди езици. Затова започнах изучаване на българския език, понеже български, за
разлика от други славянски езици, няма падежи. Македонски език също няма падежи, обаче това совсем не е лесно да намеря нещо, което помогне в изучаване на
този език. Аз също зная, че в българския език има всички четири минали времена, които бяха в старобългарския език. Но това не е много трудно да употреба тези
времена правилно за тях, които говорят добре английски, нали? Надявам се, че след една година ще съм говорил български по-добре
Освен английския, украинския и българския езици, изучавам също словенски. Изучаване на този език е много интересно, понеже словенски език има двойствено число.
Но дори тези езици не са едини езици, които аз изучавам. Например, изучавам литовски, понеже баща ми, когато беше в Литва, опитваше се да говоря техния език, макар нямаше познания по тези език. Обаче той знаеше няколко литовски думи.
Освен езиците, бих искал да говоря за времето в нашия град. Сега е есен, ноември. През ноември в Русия вече е студено, понякога дори вали сняг. Но сега сняг не вали и не е много студено, макар облачно е.
Всичко най-хубаво!

Dober dan! Danes jaz bom govoril slovensko z vami. Ime mi je Sergey, star sem osemnajst let, rojstni dan imam triindvajsetega septembra. Jaz sem student. Imam babico in mamo, ampak na žalost nimam očeta.
Živim z mamo v precej velikem stanovanju s tremi sobami. Tudi imava mačko. Njegovo ime je Ryžik, zato ker ima oranžno barvo. On je star eno leto. Moja babica stanuje v zelo velikem stanovanju s štirimi sobami. Z mojo babico stanuje moj stric s teto, njunim sinom in njuno hčerko. Njun sin je star dve leti in ima rojstni dan šestega junija, njuna hčerka je stara osem let in ima rojstni dan četrtega februarja.
Ko sem bil star le dve leti in šest mesecev, že sem bral knjige (seveda, v ruskem jeziku)
Jaz že sem rekel v treh jezikih, da rad se učim tuje jezike. Moj materni jezik je ruščina. Angleščina je moj prvi tuji jezik. Jaz sem se učil angleščino deset let v šoli in se učim ta jezik sedaj. Vendar v starosti štirih let že sem znal okoli desetih ali dvajsetih angleških besed. Čeprav, odkrito povedano, ne maram angleščine, govorim precej dobro angleško.
Po angleščini začel sem se učiti ukrajinščino. Jaz sem začel se učiti ukrajinščino pred dvema letoma, zato ker to je zelo lahki jezik za Ruse. Sedaj jaz tudi govorim precej dobro ukrajinsko.
Tudi jaz se učim bolgarščino. Ta jezik, za razliko od drugih slovanskih jezikov, nima sklonov.
In, seveda, študiram slovenščino. Zakaj je slovenščina mi všeč? Stvar je v tem, da ta jezik, za razliko od drugih slovanskih jezikov, ki imajo samo dve števili, slovenščina ima dvojino. Jaz sem uporabil jo velikokrat.
Jaz dobro govorim dva tuja jezika, temveč moja mama govori le rusko, čeprav ona je študirala v šoli nemščino. Moj oče je govoril angleško, ampak precej slabo.
Sedaj rad bi govoril o vremenu v Rusiji. Sedaj je jesen, november. Novembra vreme je slabo, mrzlo je in sneži. Sedaj ni zelo mrzlo, ampak sneži.
Na svidenje.

Laba diena! Šiandien aš bandysiu kalbėti lietuviškai. Bet lietuvių kalba yra labai sudėtinga kalba.
Aš norečiau kalbėti apie save. Mano vardas yra Sergejus. Aš gyvenu Jekaterinburge, Rusijoje. Man aštuoniolika metų. Aš esu studentas. Aš mėgstu gerti arbatą be cukraus. Aš negeriu pieno ir kavos. Bet mano motina geri kavą su pienu. Mano šeima yra labai maža. Aš gyvenu su savo motina dideliame bute su trimis kambariais. Deja, mano tėvas mirė. Bet aš turiu senelę (mano tėvo motiną). Mes turime katiną. Katino vardas yra Ryžik, kadangi jis yra oranžinės spalvos. Mano senelė gyvena labai dideliame bute su keturiais kambariais su savo antru sūnumi ir jo šeima. Mano senelės antro sūnaus vardas yra Aleksandras. Jam trisdešimt aštuoneri metai. Pas jį yra žmona ir du vaikai.
Manau, kad žinote, kad aš mėgstu mokytis kalbų. Be rusų kalbos, aš gerai kalbu angliškai ir ukrainškai.
Dabar aš noriu kalbėti apie orą mūsų mieste. Dabar yra lapkritis. Lapkričio Jekaterinburge šalta ir sninga.
Viso gero!

Dobré ráno! Dnes chci pokusit mluvit česky, ačkoli čeština je,samozřejmě, docela těžký jazyk. Jsem z Ruska. Jmenuji se Sergej Černov, je mi osmnáct let. Bydlím v Jekatěrinburgu s matkou. Bohužel nemám otca, sester a bratrů. Mám také babičku (ona je matka mého otca), ale ona nebydlí s nami. Je babičce sedmdesát let. Ona bydlí se svým druhým synem. On už má svého syna(je mu dva roky) a dceru (je ji osm let, ona studuje ve škole). Studuji na univerzitě. Univerzita je asi pětadvacet minut pěšky. Budu pracovat s počitačem. Mám rád sám studuji čizí jazyky. Já už mluvím dost dobře anglicky (ale nestudoval jsem angličtinu sám: studoval jsem ji ve škole deset roků, nyní studuji ji na univerzitě) a trochu ukrajinsky (ukrajinštinu studuji sám, ale ona je moc snadná pro Rusy). Mohl bych neco říct v ukrajinštine, ale nebudu dělat toho nyní. Kromě me a matky, nekdo ještě žije v našém domu. Ačkoli nemáme psa, máme kočku, je mu jeden rok. Na shledanou!

Buenos días! Hoy hablaré español con vosotros. Me llamo Sergey, tengo dieciocho años. Vivo en Rusia, en Yekaterinburg. Vivo con mi madre en el apartamento con tres habitaciónes. Por desgracia, no tengo padre, hermanos o hermanas. Tenemos un gato que se llama Ryzhik porque él tiene un pelo anaranjado. También tengo una abuela, pero ella no vive con nosotros. Ella vive con mi tio en un apartamento grande con cuatro habitaciónes.
Me gusta estudiar lenguas. Ahora hablo ruso, inglés y un poco de ucraniano. Estoy seguro que hablaré ucraniano bien. También estoy aprendiendo, por ejemplo, búlgaro, checo, esloveno y, por supuesto, español. Supongo que el idioma español no es muy fácil, pero no es muy difícil. Llevo siete meses estudiando la lengua española, pero, por desgracia, no he aprendido esta lengua todavía.
Hasta la vista!

Guten Tag! Heute ich werde mit Ihnen Deutsch sprechen. Ich heiße Sergej Chernow. Ich bin achtzehn Jahre alt. Ich wurde geboren im Herbst, im September. Ich schon darf rauchen und trinken Bier, aber, zum Glück, ich weder rauche noch trinke Bier. Und ich will nicht rauchen oder Bier trinken. Aber mein Vater rauchte und trank Bier. Manchmal er trank Wodka. Ich bin Student. Ich bade gern. Ich wohne in Yekaterinburg mit meiner Mutter. Auch bei uns lebt eine Katze. Sie wurde geboren vor einem Jahr. Meine Familie ist sehr klein, denn, leider, mein Vater starb vor drei Monaten. Er war neunundvierzig Jahre alt. Außer Mutter, ich auch habe eine Großmutter, aber sie wohnt nicht mit uns. Sie lebt bei seinem zweiten Sohn (mit meinem Onkel) und seine Kinder. Ihre Wohnung hat vier Zimmer. Mein Onkel heißt Aleksandr, er ist Bruder von meinem Vater. Aleksandr hat einen Sohn und eine Tochter. Die Tochter von Aleksandr heißt Darja. Sie ist acht Jahre alt. Sie wurde geboren im Winter, im Februar. Der Sohn von Aleksandr heißt Matwej. Er ist noch klein, er ist zwei Jahre alt. Matwej ist mein Cousin, Darja ist meine Cousine. Ich habe den zweiten Cousin und die zweite Cousine, aber sie wohnen außerhalb Russland, in der Ukraine, deshalb lerne ich die Ukrainische Sprache selbst.
Ich, natürlich, spreche Russisch als Muttersprache. Auch ich spreche zwei Fremdsprachen gut genug. Ich spreche Englisch und Ukrainisch. Ich lerne Fremdsprachen gern. Ich immer denke an Fremdsprachen. Jetzt ich lerne sieben Fremdsprachen selbst: Bulgarisch, Slowenisch, Tschechisch, Spanisch,... und, natürlich, Deutsch.
Jetzt ich möchte an das Wetter in unserer Stadt sprechen. In Dezember es ist kalt und schneit es.
Auf Wiedersehen!

Dzień dobry! Nazywam się Siergiej, a moje nazwisko jest Czernow. Jestem studentem, mam osiemnaście lat. Żyję w bardzo dużym mieście Jekaterynburgu z matką w mieszkaniu mającym trzy pokoje. Moj ojciec niestety zmarł we wrzesniu 2013 roku. Moja rodzina jest bardzo mała. Nie mam braci czy siostr. Poza matką mam tylko babcię, która ma siedemdzięsiąt lat. Ona mieszka ze swoim drugim synem (moim wujkiem), jego żoną, synem, mającym dwa lata i osiem miesięcy, oraz córką, która ma dziewięć lat. Ich mieszkanie ma cztery pokoje, chociaż oni mieszkali w mieszkaniu, które miało tylko dwa pokoje.
Zaraz będę rozmawiał o swojej matce. Ona ma czterdzieści sześć lat. Oczywiście, ona także była studentką. Ona mogłaby pracować w szkole jako nauczycielka, ale teraz pracuje w biurze. Matce podoba się swój zawód.
Chciałbym panstwu powiedzieć, źe mam także drugiego kuzyna i drugą kuzynkę. Oni już mają swoje rodziny.
Także mamy kota. On ma dopiero jeden rok i trzy miesiące. Nazywa się Ryżyk, ponieważ ma kolor pomarańczowy.(przekład przymiotnika "рыжий" po polsku jest "pomarańczowy") Ale, szczerze mowiąc, moja matka chciałaby mieć kocię szarego. Poza tym, matka chce mieć dobry samochód czerwony.
Ja lubię uczyć się języków obcych, lecz niestety znam dobrze tylko dwa jezyki. To są język angielski, którego wszyscy lub prawie wszyscy uczyli się w szkole, oraz język ukraiński, będący bardzo łatwym dla Rosjan. Poza tym, na przykład, uczę się języka bulgarskiego, ponieważ ten język nie ma przypadków. Ale jakbym powiedział, że ten język w ogóle nie ma przypadków, nie miałbym racji, bo język bulgarski ma wołacz, a bulgarskie zaimki mają celownik oraz biernik. Także uczę się języka słowienskiego, ponieważ tylko on ma liczbę podwójną, języka litewskiego, bo moj ojciec lubił ten język, i, oczywiście, języka polskiego. Ale robię błędy, mówiąc i pisząc po polsku, ponieważ dopiero zaczynam się uczyć języka polskiego.
Do widzenia!

Bonjour! Aujourd'hui est dimanche. Aujourd'hui je parlerai de ma famille. Je vais parler français parce que, franchement, je ne veux pas parler anglais. Alors, ma famille est très petite. Nous sommes deux. J'habite à Ekaterinbourg avec ma mère. Malheureusement je n'ai pas père parce que il est mort. Il avait quarante-neuf ans. Moi, j'ai dix-huit ans. Je suis étudiant. Je vais travailler avec un ordinateur, mais j'aime étudier langues. Ma mère maintenant a quarante-six ans. Elle est née en printemps. Je suis né en automne. Nous avons aussi une grand-mère, mais elle ne habite pas chez nous. Mais elle habite à Ekaterinbourg aussi, bien sûr. Elle a soixante-dix ans, mais elle travaille. Elle est née en automne comme moi. Elle s'appelle Tatiana. Tatiana habite avec son fils et ses enfants. Le fils de Tatiana a deux enfants. Fils s'appelle Matvei et a deux ans. Il est né en été. Fille s'appelle Daria. Si je n'ai pas oublié, elle a neuf ans et déjà visite l'école.
Il est huit heures moins vingt-cinq. Maintenant il faut raconter de notre chat. Il s'appelle Ryzhik parce que son cheveux est orange. Il a un an. Il est né en automne comme moi.
Au revoir!

Labdien! Šodien es runāšu latviski ar jums. Mans vārds ir Sergejs. Man ir astoņpadsmit gadu. Es dzīvoju Ekaterinburgā. Šī pilsēta atrodas Krievijā.
Tagad man jārunā par savu ģimeni. Mana ģimene ir ļoti maza. Es dzīvoju ar savu māti lielā dzīvoklī. Dzīvoklī ir trīs istabas. Mums ir arī vecāmāte, bet viņa diemžēl nedzīvo ar mums. Viņa dzīvo pie sava otrā dēla(pie mana tēvoča) ļoti lielā dzīvoklī ar četrām istabām. Tēvocim jau ir sieva un divi bērni: dēls un meita. Dēls (mans brālēns) ir vēl ļoti mazs. Viņam ir divi gadi. Meita (mana māsīca) ir skolniece. Viņai ir deviņi gadi.
Mums nav suņa, bet mums ir kaķis. Kaķa vārds ir Ryžiks, tāpēc ka viņs ir oranžs. Ryžikam ir viens gads un seši mēneši. Arī mums bija otrā vecmāmiņa un tēvs, bet viņi diemžel mira.
Atklāti runājot, es gribētu tagad runāt par svešvalodas. Man ļoti patīk mācīties svešvalodas. Abi mani vecāki studēja svešvalodas skolā, bet tēvs studēja angļu valodu, māte - vācu valodu. Mans tēvs un mans vectēvs runāja angliski, arī tēvs esot lasījis lietuviešu valodā. Tēvs neaizmirsa angļu valodu, bet māte aizmirsa vācu valodu. Mana vecāmāte (tēva māte) runā mazliet franciski. Viņa pat runāja franciski ar sievieti no Francijas.
Es runāju divās svešvalodās - angļu valodā un ukraiņu valodā. Arī es mācos deviņas valodas - vācu, francu, lietuviešu... un latviešu valodu. Šī valoda man patīk.
Bet tagad es gribu runāt par laiku. Pulkstenis ir bez piecpadsmit minutēm astoņi, martā Ekaterinburgā vēl ir auksts, bet jau nesnieg.
Uz redzēšanos!